Андрій Галущенко

Галущенко Андрій Вікторович – керівник зведеної мобільної групи із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування в зоні проведення антитерористичної операції, головний позаштатний працівник оперативного підрозділу Служби безпеки України.

Народився 2 лютого 1975 року у селищі міського типу Кожанка Фастівського району Київської області. У 1990 році закінчив 8 класів середньої школи селища міського типу Кожанка, у 1992 році – з відзнакою Київське суворовське військове училище (нині – Київський військовий ліцей імені Івана Богуна).

У 1992-1994 роках був курсантом Київського вищого військового авіаційного інженерного училища. З 1994 року навчався на факультеті кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, потім в аспірантурі Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова Національної Академії наук України. У 1994-2010 роках працював викладачем інформатики у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, ведучим інженером у інформаційно-правовому центрі, у компанії «ВіДі Груп». З 2010 року займався бізнесом, був одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Гефест» (селище міського типу Кожанка Фастівського району Київської області), яке займалось металообробкою. У грудні 2013 року, під час Революції гідності, залишив бізнес.

Брав участь у всеукраїнських та міжнародних екстрим-марафонах, неодноразово займав призові місця.

Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де брав активну участь у Революції гідності. Був заступником сотника 3-ї сотні Самооборони Майдану. Після поранення сотника, Андрій Галущенко взяв на себе керівництво сотнею.

З квітня 2014 року став одним із перших організаторів 1-го резервного батальйону оперативного призначення Національної гвардії України (нині – батальйон оперативного призначення резервістів імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Національної гварді України), у складі якого з квітня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Обіймав посаду командира взводу розвідки батальйону. Воював у районі гори Карачун поблизу міста Слов’янськ Донецької області. Потім воював у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Київ-2» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві (з осені 2015 року – 2-га рота полку особливого призначення «Київ» Спеціальної поліції Національної поліції України), батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Золоті ворота» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві (з осені 2015 року – 3-тя рота полку особливого призначення «Київ» Спеціальної поліції Національної поліції України). Брав участь в боях за місто Дебальцеве Донецької області. Під час ротацій тренував молодих бійців.

З 2015 року займався волонтерською діяльністю та аеророзвідкою. З його допомогою на початку 2015 року з міста Дебальцеве Донецької області було евакуйовано близько 700 людей, також брав участь в евакуації дітей з дитячого будинку міста Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області.

Коли було прийняте рішення про залучення волонтерів до боротьби з контрабандою в зоні антитерористичної операції і створення зведених мобільних груп із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування, Андрій Галущенко у липні 2015 року став головним позаштатним працівником оперативного підрозділу Служби безпеки України та очолив одну з таких груп, яка працювала в районі міста Щастя Луганської області, на території біля річки Сіверський Донець. Позивний «Ендрю».

2 вересня 2015 року о 6:20 поблизу села Лобачеве Новоайдарського району Луганської області було здійснено напад на зведену мобільну групу із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування. Автомобіль Mitsubishi L200 підірвався на закладеній на шляху міні, після чого нападники кинули 2 гранати та обстріляли машину зі стрілецької зброї. Група тримала оборону, поки не прибуло підкріплення з 92-ї окремої механізованої бригади. В ході зіткнення загинули головний позаштатний працівник оперативного підрозділу Служби безпеки України А.В.Галущенко та старший лейтенант податкової міліції Д.П.Жарук, один боєць Служби безпеки України та п’ять бійців Збройних сил України отримали поранення.

4 вересня 2015 року похований на кладовищі селища міського типу Кожанка Фастівського району Київської області.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (15.09.2015; посмертно), відзнакою «Народний Герой України» (13.10.2015; посмертно).

Залишилися мати, брат, дружина та донька.

У грудні 2015 року на місці загибелі Героя встановлено пам’ятний хрест. У жовтні 2015 року в Національній академії Служби безпеки України відкрито пам‘ятний знак загиблим співробітникам спецслужби, серед яких ім‘я Андрія Галущенко. Його ім’ям названо 1-й курс студентів Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки, структурного підрозділу Національної академії Служби безпеки України. 4 лютого 2016 року в селищі міського типу Кожанка на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Шевченка, 171), в якій навчався Герой, йому відкрито меморіальну дошку.

Оригінальний текст Український меморіал

Більше інформації про героя:

Вікіпедія Галущенко Андрій Вікторович

Книга пам’яті полеглих за Україну Галущенко Андрій Вікторович («Ендрю»)