Максим Пресняков

Пізніше від поранень, отриманих в цьому бою помер солдат Едуард Панченко. Книга “На щиті”, 2 том: “Так було й цього завдання: він рухався в першій машині, яка підірвалася на фугасі. За вибухом вступив ворожий гранатомет. Максим рвучко кинувся рятувати пораненого водія-механіка — 22-річного Едуарда Панченка, і йому таки вдалося витягнути його з кабіни БМП, а тоді «Артист» почав відстрілюватися. «Падай командир! Бо вб’є!» — кричав Едуард, який лежав поруч, уже не відчуваючи своїх ніг. Але замість того, аби рятувати своє життя і впасти, Максим сильно обійняв за плечі Едуарда й почав тягнути з епіцентру бою. Тієї ж миті впав ще один снаряд. Від його осколків і загинув «Артист». Бойовики, вочевидь, прийняли обох за мертвих, і лише невдовзі побратими змогли забрати півживого Едуарда й тіло Максима. Машина з ними вилетіла до своїх — Едуард обіймав тіло командира, який його щойно врятував ціною власного життя. Едуарда відправили до лікарні, але довелося ампутувати ногу: до нього навідувалася вагітна дружина, тішилася, що чоловік вижив, і сподівалася на його одужання. Але поранення було надто важким, і за два тижні в шпиталі помер й Едуард.”
Сімейний стан: Залишилися мати, батько та молодший брат.
Місце поховання: с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Указом № 1 від 4 червня 2015 р. нагороджений відзнакою “Народний Герой України” (посмертно).

Оригінальний текст Книга Пам’яті полеглих за Україну

Більше інформації про Героя:

Урядовий кур’єр Наталія Біловицька Подвиг “кіборга” Максима Преснякова