Роман Стегура

Роман Стегура: «Я завжди йду перший, мої бійці — за мною…»

Роман Стегура одразу після випуску з академії сухопутних військ імені Сагайдачного потрапив у найгарячішу точку АТО. Впродовж 7 місяців рота під його командуванням виконувала бойові завдання на РОП «Мурашник» поблизу Донецького аеропорту. Боєць теж побував у Дебальцевому, біля Зайцевого й Волновахи. Неодноразово виконував вилазки до противника, маючи меншу чисельність сил, знищував вогневі точки особисто.Неодноразово Роман виконував вилазки до противника, маючи меншу чисельність сил, знищував вогневі точки особисто.

— Я завжди йду перший, мої бійці — за мною, — розповідає Роман. — Не хочу нікого підставляти. Мене інтуїція ніколи не підводить. Одного разу змінилися обставини й довелося відходити, тож я вирішив прибрати хлопців з позиції. Вони встигли відійти приблизно 100 метрів, як туди прилетів снаряд. Бойовики почали нас накривати. Прилітало одразу за нами, але ми були швидші. Дуже важко було в екіпіровці та страшно — кілька секунд і можна прощатися з життям. Я поставив завдання з усмішкою повернутися живими й ми його виконали!

 «Я поставив завдання з усмішкою повернутися живими й ми його виконали!»

Навіть діставши поранення у 2017 році, Роман відмовився від госпіталізації й продовжував управління підрозділом. За час служби командир не допустив втрат серед особового складу. Роман Стегура нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Нині він заступник комбата 128-ї гірсько-штурмової бригади.