Володимир Бузенко (посмертно)

Cолдат28.07.1988 – 20.01.2015

Бузенко Володимир Петрович – навідник 7-ї роти 3-го батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, солдат.

Народився 28 липня 1988 року в селі Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області. Закінчив загальноосвітню школу села Великий Кучурів, потім – професійно-технічне училище.

У 2006-2007 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

У 2010 році, під час місцевих виборів, був обраний депутатом Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

У серпні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 3-му батальйоні 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А0284, місто Львів). Позивний «Італієць».

З листопада 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник оборони Міжнародного аеропорту «Донецьк».

20 січня 2015 року солдат Бузенко загинув під завалами внаслідок підриву російсько-терористичними угрупованнями другого поверху Міжнародного аеропорту «Донецьк». З того часу вважався зниклим безвісти. Тіло Володимира Бузенко, разом з тілами інших загиблих захисників аеропорту, було привезено до моргу міста Запоріжжя. Ідентифікований завдяки експертизи ДНК.

1 грудня 2015 року похований на кладовищі села Великий Кучурів Сторожинецького району.

1 вересня 2016 року в селі Великий Кучурів на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Головна, 20А), де навчався Володимир Бузенко, йому відкрито меморіальну дошку.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (16.01.2016; посмертно), недержавною нагородою – орденом «Народний Герой України» (03.12.2016; посмертно).

Залишились батьки, дві сестри та брат.

Джерело