Про місію
«Народний Герой України» це почесний знак «Орден Народний Герой України» та почесне звання «Народний Герой України», засновані волонтерами у 2015 році, це відзнака за мужність, відвагу, самовідданість, героїзм виявлені при захисті незалежності України, засвідчення шани та поваги українського суспільства до кращих своїх представників.
Події на Майдані та початок російсько-української війни народили неймовірне у своїй унікальності у сучасному самозакоханому та егоцентричному світі явище – волонтерство. Величезна кількість людей відчули себе зобов’язаними зробити все, що можливо, аби чужинці, які підступно і нахабно вдерлися у наш дім якнайшвидше пішли геть. Українці згуртувалися і взялися щосили допомагати тим, хто вступив і бій з ворогом, який в котрий вже раз спробував знищити Україну. Волонтери діставали й тягнули на схід усе – харчі, одяг, засоби захисту, обладнання, медикаменти, боєприпаси, зброю, транспорті засоби… Завдяки волонтерам захисники отримали у своє розпорядження чимало такого, про що не могли і мріяти у напівзруйнованих Збройних Силах – тепловізори, дрони, професійну оптику, сучасні снайперські комплекси, «заряджені» медичні автівки… І все це, звичайно ж, щедро приправлене смаколиками, листами вдячності і підтримки та дитячими малюнками.
Не оминула своєю увагою волонтерська спільнота і питання відзначення бійців різного роду нагородами. І тут ситуація, як не гірко, виявилася не менш катастрофічною, ніж в інших галузях та аспектах армійської реальності. Державними орденами та медалями відзначали зрідка, подання «губилися» у паперових нетрях «вищих штабів», справжні герої залишалися без відзнак, у той час, як легіони «паркетних шаркунів» та «кабінетних» вояків роками обвішували один одного «іконостасами». Волонтери вирішили втрутитися та змінити це…
Відвідуючи поранених у шпиталях, представники волонтерських організацій чули безліч неймовірних історій про мужність і героїзм тих, хто став на захист країни, але не був жодним чином відзначений за свої діяння, подвиги, а часто – і самопожертву. Тоді й з’явилася ідея створити символ – дійсно цінну річ, яка б була схожа на відзнаку. За справу взявся ювелір Дмитро Щербаков, який з власного та зібраного друзями срібла відлив тризуби, що і стали праобразом тепер існуючого ордену.
Срібні підвіси-обереги відразу сприйнялися пораненими у шпиталях, як народна нагорода. Ніхто не говорив, хто саме давав на них срібло, хто і скільки часу витратив на їх виготовлення. Волонтери почали їх брати з собою і передавати безпосередньо на війні тим, в першу чергу, хто вийшов живим із запеклих боїв, врятував друзів, завдав нищівних ударів противнику… В той же час в столиці, передаючи чергову партію підвісів волонтерам, хтось запропонував прикласти тризуб до колодки ордену «Героя України». Відразу стало зрозуміло: ось сучасна актуальна українська нагорода. Народна нагорода. Так народився Орден Народного героя України.