Іван Вінник
Іван Іванович Вінник (фото: Роман Ніколаєв) народився 18 червня 1985 року у селі Шийківка Борівського району Харківської області у багатодітній родині. Навчався у Шийківській загальноосвітній школі. Змалку мріяв стати військовим. У 2008 році закінчив факультет військової підготовки Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” за спеціальністю “Озброєння та техніка танкових військ”. Під час навчання став кваліфікованим спеціалістом інженерної справи з ремонту та обслуговування військової техніки, набув необхідні лідерські якості.
Військову службу розпочав на посаді заступника командира танкової роти з озброєння 30-ї окремої механізованої бригади 8-го армійського корпусу оперативного командування “Північ” Сухопутних військ Збройних Сил України, яка дислокується у місті Новоград-Волинський Житомирської області, військова частина А0409. У 2010 році був призначений командиром танкової роти.
З весни 2014 року капітан І.І. Віннік приймав активну участь в антитерористичній операції на сході України. В перших числах березня 2014 року 30-а окрема механізована бригада отримала наказ про передислокацію в Херсонську область. 18 березня 2014 року стали в селі Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської області, на кордоні з Кримом. В кінці червня 2014 року рота капітана І.І. Вінніка в складі 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади здійснила марш в сторону села Сонцеве Старобешівського району Донецької області.
27 липня 2014 року батальйонній тактичній групі, в склад якої входила танкова рота капітана І.І. Вінніка, поставили перше бойове завдання – взяти гору Савур-Могилу. Завдяки своїм професійним діям, винятковій сміливості, витримці та мужності у бою, здатності виходити з найскладніших, часом здавалося б безнадійних ситуацій, відважний офіцер забезпечив прорив основних сил. Під час бою на Савур-Могилі російські бойовики влучили у його танк. Спрацював динамічний захист, пошкоджень не було, але загорілися речі, які знаходилися на броні в районі паливних баків. Капітан І.І. Вінніка вискочив з палаючої машини і встиг її загасити, доки баки не загорілися. Взяття цієї важливої висоти стало першим серйозним успіхом Збройних Сил України.
Наступним завданням стало вибиття російських бойовиків з села Степанівка Шахтарського району Донецької області. Під час зачистки вулиць капітан І.І. Віннік особисто забезпечував прикриття особового складу аеромобільного підрозділу 95-ї окремої аеромобільної бригади від шквального вогню противника, знищив замаскований танк противника, який контролював одночасно дві вулиці населеного пункту. Під час просування по вулиці помітив гранатометників противника, миттєво зорієнтувавшись, вміло скерував свій танк, прийнявши на себе два постріли з протитанкового гранатомета, чим врятував життя особового складу десантників.
29 липня 2014 року в селі Степанівка, по радіостанції від особового складу 95-ї окремої аеромобільної бригади прозвучало, що йде обстріл з танку противника та не має змоги далі просуватись групі. Швидко відреагувавши, капітан І.І. Винник виїхав зі своїм екіпажем на допомогу. При цьому в боєкомплекті танка залишився лише один снаряд. Не заважаючи на це, завдяки професіоналізму та мужності, останнім снарядом танк противника був знищений.
10 серпня 2014 року під час масового обстрілу з важкої артилерії зі сторони російських бойовиків в селі Степанівка капітан І.І. Віннік прийняв рішення щодо виведення підрозділу з під вогневого обстрілу, який не припинявся доки танки не зникли з поля зору, що дозволило зберегти особовий склад і техніку для ведення подальших бойових дій.
Потім були бої за звільнення міста Міусинськ, села Червона Поляна Антрацитівського району, міста Лутугіне, міста Щастя Новоайдарського району та інших населених пунктів Луганської області.
Загалом в період з липня по вересень 2014 року танкова рота під керівництвом капітана І.І. Вінніка виконала ряд бойових завдань, в ході яких були мінімальні втрати серед підлеглого особового складу. Втрат техніки не було допущено взагалі. При цьому було знищено значну кількість ворожої техніки. Це велика заслуга, як всього особового складу підрозділу, так і в першу чергу його командира.
У квітні 2016 року він отримав військове звання майор і був призначений командиром механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади; згодом отримав звання підполковника.
Указом Президента України Петра Порошенко № 55/2019 від 6 березня 2019 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу підполковнику Івану Івановичу Вінніку присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”.
26.03.2016 нагороджений орденом “Народний герой України”
Оригінальний текст Герої України
Більше інформації про героя: